-
1 как швед под Полтавой
• КАК ШВЕД( ПОД ПОЛТАВОЙ) пропал, погиб, горит и т.п. coll, often humor[ как + NP; nom only; adv; fixed WO]=====⇒ (one was or is about to be) destroyed, ruined; (one finds o.s.) in a hopeless, disastrous situation:- (perish <be destroyed etc>) like a Swede at Poltava;- [when the verb is in fut or subjunctive](perish <be destroyed etc>) as surely as a Swede at Poltava.♦ "С хорошею, может быть, душой был человек, а вот пропал, как швед, от пьянства и беспорядка!" (Достоевский 2). "He was probably a man of good soul, and then came to grief like a Swede at Poltava, from drinking and disorder!" (2a).♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадётся]. Я тряпье на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).—————← Refers to the 1709 battle at Poltava, in which Russian troops won a decisive victory over the Swedes.Большой русско-английский фразеологический словарь > как швед под Полтавой
-
2 было дело под Полтавой
(И. Молчанов) шутл., ирон.there was a tussle near Poltava (trans. by I. Walshe, V. Berkov); great things were done in days of yore (often joc. or iron.)То, что раньше казалось ей страшным, удивительным, героическим и что возбуждало в ней зависть и восторг, теперь не трогало её вовсе, и обыкновенно, выслушав меня, она слегка потягивалась и говорила: - Да, было дело под Полтавой, сударь мой, было. (А. Чехов, Рассказ неизвестного человека) — What had before seemed to her terrible, heroic, marvellous, and had stirred her envy and enthusiasm, did not touch her now at all, and usually after listening to me, she stretched and said: 'Yes, 'great things were done in days of yore,' my good sir.'
Русско-английский фразеологический словарь > было дело под Полтавой
-
3 битва под Полтавой
General subject: battle of Poltava (27.06.1709)Универсальный русско-английский словарь > битва под Полтавой
-
4 Было дело под Полтавой
part.gener. Vor Zeiten bei Poltawa, Da war der Teufel losУниверсальный русско-немецкий словарь > Было дело под Полтавой
-
5 Было дело под Полтавой
(первая строка стихотворения И. Молчанова, напечатанного в 40-50-х гг. XIX в. и ставшего популярной песней) "Vor Zeiten bei Poltawa,/ Da war der Teufel los" (die erste Verszeile aus einem in den 40er - 50er Jahren des 19. Jh. erschienenen Gedicht von I. Moltschanow, das zu einem bekannten Volkslied wurde). Bei Poltawa, einer Stadt in der Ukraine, lieferte Peter I., der die russischen Truppen befehligte, am 27. Juni 1709 dem schwedischen König Karl XII. eine Schlacht. Die schwedische Armee wurde geschlagen. Dieser Sieg hatte eine entscheidende Bedeutung für den Ausgang des Nordischen Krieges 1700-1721 zugunsten Russlands. Das Zitat wird gebraucht, wenn man scherzhaft oder mit Stolz von einem Zusammenstoss (etwa einer heftigen Auseinandersetzung mit jmdm.) erzählt.Русско-немецкий словарь крылатых слов > Было дело под Полтавой
-
6 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
7 под
-
8 ПОЛТАВОЙ
Большой русско-английский фразеологический словарь > ПОЛТАВОЙ
-
9 происходить
произойти1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.* * *несов.; сов. - произойт`и1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти3) ( брать начало) похо́дити, піти́ -
10 КАК
-
11 ШВЕД
-
12 Ш-41
КАК ШВЕД (ПОД ПОЛТАВОЙ) пропал, погиб, горит и т. п. coll, often humor (как + NP nom only adv fixed WO(one was or is about to be) destroyed, ruined(one finds o.s.) in a hopeless, disastrous situation: (perish (be destroyed etc)) like a Swede at Poltava go up in smoke (when the verb is in fut or subjunctive) (perish (be destroyed etc)) as surely as a Swede at Poltava."С хорошею, может быть, душой был человек, а вот пропал, как швед, от пьянства и беспорядка!» (Достоевский 2). "Не was probably a man of good soul, and then came to grief like a Swede at Poltava, from drinking and disorder!" (2a).«Воровал мой оголец, как ни попадя ( ungrammat = всё, что попадётся). Я тряпье на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, -пять без поражения» (Максимов 3). "Не stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).Refers to the 1709 battle at Poltava, in which Russian troops won a decisive victory over the Swedes. -
13 как швед
• КАК ШВЕД (ПОД ПОЛТАВОЙ) пропал, погиб, горит и т.п. coll, often humor[ как + NP; nom only; adv; fixed WO]=====⇒ (one was or is about to be) destroyed, ruined; (one finds o.s.) in a hopeless, disastrous situation:- (perish <be destroyed etc>) like a Swede at Poltava;- [when the verb is in fut or subjunctive](perish <be destroyed etc>) as surely as a Swede at Poltava.♦ "С хорошею, может быть, душой был человек, а вот пропал, как швед, от пьянства и беспорядка!" (Достоевский 2). "He was probably a man of good soul, and then came to grief like a Swede at Poltava, from drinking and disorder!" (2a).♦ "Воровал мой оголец, как ни попадя [ungrammat = всё, что попадётся]. Я тряпье на базар таскала. Сколько верёвочке ни виться... Сгорели мы, как шведы. Он подельников выгораживал, всё на себя взял, ему на всю катушку, а мне, по моей глупости, - пять без поражения" (Максимов 3). "He stole everything he could lay his hands on, this man of mine. I used to take it all down to the market to sell. It caught up with us in the end. We went up in smoke. He wouldn't squeal on his mates, he took all the blame, so they gave him the full treatment and I got five years without deprivation of rights for being stupid" (3a).—————← Refers to the 1709 battle at Poltava, in which Russian troops won a decisive victory over the Swedes.Большой русско-английский фразеологический словарь > как швед
-
14 И грянул бой. Полтавский бой!
(А. Пушкин. Полтава, песнь 3 - 1829 г.) Poltawa, deine Schlacht begann! (A. Puschkin. Poltawa. Übers. J. von Guenther). Der Ausdruck wird in der übertragenen Bedeutung es ging los zitiert und zur Bezeichnung einer leidenschaftlichen Diskussion, einer hefligen Auseinandersetzung u. ä. gebraucht. Näheres über die Schlacht bei Poltawa s. Было дело под Полтавой.Русско-немецкий словарь крылатых слов > И грянул бой. Полтавский бой!
-
15 дело
См. также в других словарях:
КАК ШВЕД ПОД ПОЛТАВОЙ — быть разбитым; гореть, погореть Окончательно, без надежды на спасение; наголову. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х), реже организация (Z) терпит сокрушительное поражение, переживает полный крах. реч. стандарт. ✦ Х <Z> погорел как… … Фразеологический словарь русского языка
КАК ШВЕДЫ ПОД ПОЛТАВОЙ — быть разбитым; гореть, погореть Окончательно, без надежды на спасение; наголову. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х), реже организация (Z) терпит сокрушительное поражение, переживает полный крах. реч. стандарт. ✦ Х <Z> погорел как… … Фразеологический словарь русского языка
Было дело под Полтавой — Из песни, написанной (конец 40 х начало 50 х гг. XIX в.) основателем и дирижером первого профессионального хора русских народных песен Иваном Евстратовичем Молчановым (1809 1881). Он положил в основу текста своей песни стихотворение «Три пули»… … Словарь крылатых слов и выражений
было дело под Полтавой! — (иноск. шутл.) какое нибудь интересное событие (намек на битву под Полтавой) Ср. Иван Иваныч поперхнулся чаем, закашлялся и весь затрясся от скрипучего, удушливого смеха. Было дело под По... по.. полтавой выговорил он, отмахиваясь от смеха и… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Пропал, как швед под Полтавой. — Пропал, как швед без масла. Пропал, как швед под Полтавой. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО Пропал, как швед под Полтавой. См. ПОИСК НАХОДКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Битва под Полтавой — Полтавская битва Великая Северная война «Полтавская баталия». Фрагмент мозаики М. В. Ломоносова Дата 27 июня (8 … Википедия
Было дело под Полтавой — крыл. сл. Так говорят шутливо или с похвальбой, рассказывая о каком нибудь происшествии. Выражение это первая строка стихотворения И. Е. Молчанова (1809 1881), напечатанного в 40 50 х годах XIX в. и ставшего популярной песней: Было дело под… … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
пропал, как швед под Полтавой — Пропал как мышь на подтопе. Ср. При всем либерализме мы не только не отрицали необходимости помпадура, но даже прямо говорили, что без помпадура мы пропадем, как шведы под Полтавой. Салтыков. Помпадуры. 8. См. полтавский бой … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Было дело [под Полтавой] — Разг. 1. Шутл. Подтверждение того, что было в прошлом при пояснении, ответе и т. п. 2. Эвфем. ирон. О совокуплении, которое действительно произошло. ШЗФ 2001, 26. /em> Выражение первая строфа стихотворения И. Е. Молчанова, опубл. в 40–50 е гг.… … Большой словарь русских поговорок
как шведы под полтавой — нареч, кол во синонимов: 1 • в полной жопе (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Было дело под Полтавой! — Было дѣло подъ Полтавой! (иноск. шутл.) какое нибудь интересное событіе (намекъ на битву подъ Полтавой). Ср. Иванъ Иванычъ поперхнулся чаемъ, закашлялся и весь затрясся отъ скрипучаго, удушливаго смѣха. Было дѣло подъ По... по... полтавой… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
